Відомому в Україні і світі астрономові

Климові Івановичу Чурюмову виповнилося 75!

 

Найбільше його знають як першовідкривача двох комет (до однієї з яких зараз летить космічний апарат), а ще як автора ряду оригінальних наукових робіт із фізики комет, надрукованих у престижних зарубіжних журналах світу, цікавих книг.

Уже в ранньому дитинстві він відчув бажання подорожувати. У їхньому домі висіла величезна карта світу, яку чотирирічний хлопчик досконально вивчив: знав назви міст, гірських хребтів і вершин, рік, морів, океанів тощо.

Сьогодні у професора Чурюмова в кабінеті теж висить карта світу, густо всіяна позначками, де він побував у наукових експедиціях чи на міжнародних конференціях.

А побував він у багатьох прекрасних місцях на земній кулі й побачив справді багато: брав участь у запусках ракет як на космодромах Байконур та Плесецьк, так і в Французькій Гвіані на космодромі Куру, працював у понад 30 експедиціях з вивчення сонячних затемнень, полярних сяйв і комет, спостерігав кілька сотень комет у різних обсерваторіях світу, виступав з науковими доповідями на міжнародних конференціях.

…До Києва сім’я військового Івана Чурюмова переїхала в 1949 році. Після відмінного закінчення школи і залізничного технікуму Клим Чурюмов вступив на фізичний факультет Київського університету, закінчив його за спеціальністю «фізика-астрономія» і відбув на роботу на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі (Якутія). Тут досліджував полярні сяйва та іоносферу.

У 1962 році, повернувшись до Києва, брав участь у розробці астронавігаційної  апаратури для космічних ракет на заводі «Арсенал». За це навіть став «ударником комуністичної праці».

Потім було навчання в аспірантурі фізичного факультету КДУ, праця під керівництвом видатного астронома С.К. Всехсвятського на кафедрі астрономії, університетські експедиції у високогірні райони Середньої Азії, Кавказу, Сибіру, Приморського краю, Чукотки, Камчатки.

У 1969 році Київський університет відправив експедицію (де були й Клим Чурюмов та Світлана Герасименко) для спостереження періодичних комет в астрофізичний інститут у Алма-Аті. Саме тоді й було відкрито нову комету, яка зараз носить ім’я 67Р/Чурюмова – Герасименко. 2 березня 2004 року до неї було відправлено космічну місію «Розетта» (Європейське космічне агентство) для вивчення первинної  протопланетної  речовини  безпосередньо на крижаному ядрі комети.

Другу комету, довгоперіодичну, Клим Іванович відкрив разом із В.В.Солодовниковим у 1986-му в Рік комети Галлея. Потім були успішні захисти кандидатської та докторської дисертацій. А нині під керівництвом К.Чурюмова захистили 11 кандидатських дисертацій з фізики комет і теорії методики астрономії його послідовники. Ще чотири кандидатські та одна докторська дисертації під його керівництвом готуються до захисту.

Клим Іванович брав активну участь у міжнародних наукових програмах зі спостереження комети Галлея в 1983-1987 рр., супутників Марса Фобоса і Деймоса в 1988 р., комети Шумейкеров-Леві 9, що впала на Юпітер у 1994 р., комети аномальної яскравості Хейла-Боппа в 1995-1997 р.р. тощо.

К.Чурюмов керував міжнародними (INTAS) і республіканськими науковими темами, організував і провів 15 міжнародних астрономічних конференцій, 2 міжнародні школи молодих астрономів. Нагороджений двома медалями «За виявлення нових астрономічних об’єктів», золотою і двома срібними медалями павільйону «Космос» ВДНГ СРСР у Москві.

Держава високо оцінила заслуги астронома К.І. Чурюмова. Він –Заслужений працівник освіти України, нагороджений орденами «За заслуги»  III і II ступеня, удостоєний премії імені Тараса Шевченка Київського університету та премії НАН України імені академіка М.П.Барабашова.

Професор К.Чурюмов – головний редактор науково-популярного журналу «Наше небо», член редколегій ряду наукових журналів, член експертної комісії ВАК України з астрономії, член двох спецрад із захисту дисертацій. Опублікував понад 800 наукових робіт: монографій, посібників, статей.

У 2004 році Президія товариства «Знання» України обрала К.І.Чурюмова директором науково-просвітницького центру «Київський планетарій».

З ініціативи К.І.Чурюмова Міжнародний астрономічний союз присвоїв рядові малих планет із головного поясу астероїдів імена Кобзар, Каменяр, Сковорода, Примаченко, Владисвят, Боголюбов, які ввійшли до міжнародних астрономічних каталогів.

Клима Чурюмова було визнано Людиною 1998 року (Міжнародний Біографічний Центр у Кембриджі) і Людиною XX століття (Американський Біографічний Інститут); у ряді енциклопедій світу є його ім’я.

Професор Клим Чурюмов мріє своїми очима побачити в реальному масштабі часу зближення космічного апарату «Розетта» з ядром комети 67Р/ Чурюмова-Герасименко в 2014 році для вивчення первинної речовини, з якої 4,6 мільярдів років тому утворилася Сонячна система й виникло життя на Землі. Побажаймо ж, щоб його мрія здійснилася!

Є.МЕЛЬНИК,

учитель СШ м.Києва,

Т.ЧУРЮМОВА,

співробітниця університету